Тішаться липи медами,
Віями тепло лоскочуть,
Ніжно-сріблясто досхочу,
Грішно торкають вустами.
Подих тебе зупиняє,
Легіт тремтить ненамарно,
Ти обертаєшся справно,
Медом планету гойдає.
В леті духмяне дитинство,
Стелений цвіт на газеті,
У нектаринці букеті
Літо спинялось навмисно.
Бджоли гудуть щем молитву,
Миром ллють святочні рої,
Святиться світ лем поволі,
Сонячно, тихо, неспинно.
7-19.06.24
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016423
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2024
автор: Валерій Лазор