Кохання, ти такі являєш зміни,
як колесо, яке завжди нуртує,
і хто з ним, то співає, то сумує,
то падає, то зводиться невпинно.
То зрадами хизується, то вірне;
то лагідне з тобою, то лютує;
то здобиччю здається, то полює;
то б'ється за добро, то злу покірне;
то губить береги, то входить в гавань,
то в рай возноситься, то в пекло рине,
то в спеку мерзне, то в мороз палає.
Мене, на жаль, у радісні години
таємна здогадка не покидає,
що між життям і смертю серця плини.
[b]Gaspara Stampa CXCII Amor, lo stato tuo è proprio quale
[/b] Amor, lo stato tuo è proprio quale
è una ruota, che mai sempre gira,
e chi v’è suso or canta ed or sospira,
e senza mai fermarsi or scende or sale.
Or ti chiama fedele, or disleale;
or fa pace con teco, ed or s’adira;
ora ti si dá in preda, or si ritira;
or nel ben teme, ed or spera nel male;
or s’alza al cielo, or cade ne l’inferno;
or è lunge dal lido, or giunge in porto;
or trema a mezza state, or suda il verno.
Io, lassa me, nel mio maggior conforto
sono assalita d’un sospetto interno,
che mi tien sempre il cor fra vivo e morto.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016387
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2024
автор: Зоя Бідило