Щоб кепській засічці прийшов кінець,
Для цього служить всім нам гребінець,
Який тримаємо ми у руці.
Пластинка довга це. На ній зубці
Є, щоб розчісувать волосся те,
Яке на голові у нас росте,
І ним же гарну зачіску робить,
Щоб кепською людей всіх не смішить.
Коли вночі ми в ліжку поспимо
І з нього вже уранці встаємо,
То безлад лиш на голові в той час –
Скуйовджене волосся все у нас.
Тоді в пригоді гребінець стає,
Що нашому волоссю лад дає,
Коли розчісуємо ним його
Щоранку протягом життя свого.
Для цього і слугує він нам всім –
Дорослим і малим на світі цім.
Тож ним не гребуй, як потреба є
Ним скористатися, коли твоє
Волосся покуйовджене усе.
Тоді тебе твій вірний друг спасе,
Що зветься гребінцем. У тую ж мить
Тобі на допомогу він примчить,
Якщо ти завжди будеш з ним дружить, –
Користуватись ним в потрібну мить
Для того, щоби гарно виглядать
І з посмішкою день новий стрічать,
І з нею лиш проводити його
Впродовж життя свойого усього.
Євген Ковальчук, 13. 01. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016252
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.06.2024
автор: Євген Ковальчук