* * *
Ісусу Христу, Слову,
присвячується в радості і щасті
«Бог пізнається у одкровенні
як в особистісному спілкуванні.»*
Ранок зачепився за сонце —
рано зачепився за сонце…
в лагідності прояснИться
і чоловік останній…
залишилось
мені — одкровень
накопати…
залишилось заблискати
як хто копає
заблискатись —
від золота —
слави Божої
мовчки
мов Божа Матір
це й людей там немає
то і слави від людей
не сприймаємо
цього й немає
але є ясні зорі
декого й
як копача криниць — в ясність поверхні —
піднімають й втискають…
мов то буває
в становленні
ув коханнях!
Се мов вмираємо — й оживаємо! й дух не спить
у ладнаннях
«це куди ти налаштувався?»
так під зорями добре
мов зорі питають…
треба — Бога довідкривати!
копаєш
увись
треба й забризкатись
треба
ув одкровеннях — копати
по мені —
то ж Христос є!!
я мов лопата
вся історія —
одкровення
в копаннях
чим пахне поезія
явитись
забризканим
явитись орошеним
і прямо не називати…
бо лопата
Бог пізнаЄться…
як в любові
розгледить
прагне тебе пізнати
ранок
небо —
де більш кохання
й лагідністю проясниться
хай — людина остання!
26.06.2024,
Київ — третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим
* - з кн. "Догматичне богослів'я" В. Лосський
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016235
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.06.2024
автор: Шевчук Ігор Степанович