Сподівайся
Коли літа стають тобі не в радість,
Хоча вони, як і раніш, спішать,
Коли тебе і найрідніші зрадять,
Розраду в іншім хай шука душа.
Безвиходу нема, тож сподівайся,
Цінуй і мить, і сказані слова,
Улюбленому ділу віддавайся,
За власне «Я» учися воювать.
Знай: у житті всьому своя є черга,
Як після гроз веселки бавлять край.
Чекають і на тебе ті ковчеги,
Що вивезуть тебе із пекла в рай!
11.06.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016197
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2024
автор: Ганна Верес