Оригінал:
AGAINST HIS TONGUE THAT FAILED
TO UTTER HIS SUITS
BECAUSE I still kept thee from lies and
blame,
And to my power always thee honoured,
Unkind tongue ! to ill hast thou me rend’red,
For such desert to do me wreke and shame.
In need of succour most when that I am,
To ask reward, thou stand’st like one afraid :
Alway most cold, and if one word be said,
As in a dream, unperfect is the same.
And ye salt tears, against my will each night
That are with me, when I would be alone ;
Then are ye gone when I should make my moan :
And ye so ready sighs to make me shright,1
Then are ye slack, when that ye should outstart ;
And only doth my look declare my heart.
Мій український переклад:
Проти язика, який не зміг висловити прохання поета
Не дозволяв брехні і дорікання
Тобі я і тобою керував,
Недобрий язику! За те віддав
Ти злу мене для сорому й страждання.
Як я твого потребував сприяння,
Ти, наче переляканий, застиг,
Мов змерзлий, ворухнутись геть не міг,
Що видавив – мов сонне бурмотання.
Ви ж, сльози, підкоряєте мене:
Холодні проти волі ллю щоночі,
Та вас нема, коли стогнати хочу.
А ти, моє зітхання навісне –
Змовкаєш, як потрібно розпочати...
Лиш очі вміють серце показати.
25.06.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016157
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2024
автор: Валентина Ржевская