Не нарікає блудний син
Від хащі й сумнівів не має,
Коли промовка йде про млин,
Де тінь від духів давніх зяє.
То й хай!
Між тим гряде Еней,
Спустошений Північним світлом
Своїх засніжених свиней,
Скарби пускаючи за вітром.
То й хай!
Стає на ноги вовк,
Хвости всепрощі відростають
На тих шляхах, де білий шовк
Гаптують змістом срібних байок,
Де в черзі до швидких смертей
Завжди є місце снігопадам,
Й рушник для висохлих очей,
І довгий пасок конокрада…
p/s (довідка з педії)
[i]Енею було провіщено, що нове місто він закладе там, де побачить білу свиню з тридцятьма поросятами і де троянці з'їдять свої столи. Повернувшись на поверхню, Еней продовжив свій шлях.
Зійшовши на берег в царстві Латина, троянці спекли коржі та розклали їх на листі селери. З'ївши коржі, вони з'їли і селеру, чим виконали частину пророцтва. Тим часом син Енея Асканій побачив величезну білу свиню і тридцять поросят. Еней зрозумів, що це кінець мандрів і нова Троя буде саме там[/i].
Можливо кінець мандрам буде саме там ,де нам підкладуть свиню?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016074
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.06.2024
автор: bloodredthorn