***
***
Про місто пиши, наче пишеш востаннє.
Пригадуй заплави забуті, садки.
Церковні за річкою світяться бані.
Стою в надвечір'ї. Асфальт – ох! – паркий
біжить і минає, біжить і минає
старесеньку яблуню, ніжністю схожу
на мене в дитинстві. Хай час – навпаки! –
відносить уяву: садок, огорожа…
Нема того раю, що канув у Лету.
Є хмара над містом – велика вівця...
Гуде магістраль – чом не тема поету?
А клени – легені для наших містян –
при яблуні ловлять шуміння проспекту…
Моя меланхолія - думка-пороша
про місто, якому не буде кінця!
Воно ж бо немов – велико́дній кошик.
Фото авторське.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016062
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.06.2024
автор: Надія Позняк