Нас не мало карликів
Під сосновим сволоком.
Там, де тягне мороком
І горить пентакль,
Ноги ходять босими
По вугіллю й олову…
От би скласти рученьки
На оліфи бак!
Де хати не метені,
Де шляхи незвідані,
Домовик у бовдурі
Віями трясе!
Довгі та заплетені
Коси наші гнидяві,
Руки наші стовбури,
Стогін- наше все…
фото з інтернету
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015946
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2024
автор: bloodredthorn