Та ти дивись, крихкий...
Цей стіл... мій син-мій світ,
Мій день, мій світ, мій час
Крихкий...
Я коліщатко... постаті великі
Постійний біль, мій світ крихкий
Мій чоловік, мамуся, мій татусь крихкий,
Мій син сьогодні є,
Але цей світ кривий,
Чи завтра ще прийде?
Там тиснуть кнопку
і вогонь вже йде...
Мій світ крихкий,
Цілую і вдихаю цей момент життя,
Коли мій син...
О ні... мій день, ця ніч,
мій світ крихкий
Вони там є, їх рішення, мій біль
Мій смуток і надія,
Ті постаті далеко,
А тут крихка вся Україна,
Мій світ, мій сон, цей рік
Крихкий,
Летить ракета,
Дрон,
холоднокровність,
Ненависть,
летить байдужість, сліпість, дурість...
Мій сон крихкий...
Мій час, любов, життя, мій світ,
Сьогодні коридор чи ванна,
Дім крихкий...
Всі ми єдина рана... давня,
Бо світ кривий,
І ми даруємо йому дітей,
А він бездумний, холоднокровний, і лихий,
То вибірковий, то страшний,
Який же час у нас крихкий-сумний,
Сьогодні є усе,
А завтра може бути хаос, шум і біль,
Він повністю кривий
Цей світ і постаті лихі,
Як пояснити, що він тут сьогодні,
а завтра хтось лихий
Тим молотом на друзки
Розіб'є дім,
Твій світ крихкий,
Мій син... твій подих, посмішка, любов,
Ти все, що є хорошого сьогодні
Твій дім, наш час, наш світ крихкий,
Мій страх, моя печаль,
Цей гніт, якесь потоншання надії,
І гнів здається як липкий
на всі болючі зміни,
- Дивись, іди
- Там міст крихкий,
- Закрий ті очі, йди
- там прірва...
- Світ кривий, а вибір вже не твій…
12 квітня 2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015843
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.06.2024
автор: Долинська Людмила