Коли поезія торкається душі

Візьму  я  зорі  кришталеві  
Й  цукрових  хмарок  волокна,  
Зберу  ще  й  сум,  і  мрій  рожевих,  
Й  блакиті  неба  полотна.

Додам  ще  сонячне  проміння,  
Веселки  райдужні  скарби,
Літніх  серпанків  мерехтіння
І  сльози  радості  й  журби.

Зберу  я  спів  птахів  веселий  
І  шепіт  вітру,  що  бринить,
І  хвилі  шум,  що  б'є  у  скелю,  
І  тишу  ночі,  що  мовчить.

Всі  почуття,  думки  й  бажання  
В  рядках  своїх  я  поєднаю,  
Зплету  віршоване  кохання,
Де  кожне  слово  в  ньому  сяє.

Поезія  -  це  дар  безцінний,  
Де  все  можливо,  все  співає.
Слова  й  рядки  -  це  скарб  нетлінний
Й  душа  поета  оживає.

19.06.2024р

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015828
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.06.2024
автор: Svetoviya