[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=LRuZRwHSBSg
[/youtube]
Прокинувсь ранок спозаранку,
Умився дрібною росою.
Немає в нього забаганок,
Назустріч дню іде новому.
Усе оглянув він уважно:
Повільно сонце он встає.
Нащо спішить, пливе поважно,
І цим чарівність завдає.
Розлогий степ - всьому окраса,
Зіткав із квітів килими.
А посеред поля - дуб - вояка,
Ганяє спеку він крильми.
Духмяні пахочі сп"яняють,
Недавно скошена трава.
Вітри у полі спочивають,
Чомусь зморила їх нудьга.
А поряд поле колоскове,
Вже обважніли колоски.
Між ними квіти волошкові,
Блакитні ніжні зірочки.
Злетіла пташка із гнізда,
І день почався новий з пісні.
У цьому логіка проста:
Життя у нас й пташини різні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015695
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.06.2024
автор: Н-А-Д-І-Я