Я ще не народився; почуй мене.
Нехай ні кажан-кровосос, ні пацюк, ні горностай,
Ні клишоногий вурдалак не зустрічають мене.
Я ще не народився; утіш мене,
коли плем'я людське
високими мурами оточить мене,
сильними отрутами одурманить мене,
хитрим обманом заманить мене,
чорною мукою виснажить мене,
у кривавій різні знищить мене.
Я ще не народився; дозволь
хвилям гойдати для мене,
траві зеленіти для мене,
деревам промовляти до мене,
небу співати для мене,
за птахами і ясним світлом
дозволь мені йти
Я ще не народився; пробач мені
гріхи, на які світ прирече мене,
слова, які будуть сказані мною,
думки, які будуть продумані мною,
зради скоєні мимоволі,
моє житті, загублене моїми руками,
мою смерть, яка живе у мені.
Я ще не народився; врозуми мене
у цьому житті, де я мушу грати і удавати,
коли старі сварять мене,
бюрократи погрожують мені,
гори хмуряться на мене,
друзі сміються із мене,
весь світ мене зве божевільним,
пустеля кличе мене до загибелі,
жебрак відмовляється від моїх дарів,
мої діти проклинають мене.
Я ще не народився; почуй мене.
Не допусти зблизитися з тим, хто як звір, чи думає, що стане Богом мені.
Я ще не народився; зміцни мене
проти тих, хто буде зневажати мене,
хто змушуватиме стати безжальним автоматом,
гвинтиком у машині, безликою річчю,
проти тих, хто захоче знищити мене,
розвіяти пилом тут і там, скрізь і всюди,
пролити водою крізь пальці мене.
Нехай вони не перетворять мене в камінь
і хай вони не розплескають мене.
Інакше убий мене.
[b]Louis MacNeice Prayer before Birth[/b]
By Louis MacNeice
I am not yet born; O hear me.
Let not the bloodsucking bat or the rat or the stoat or the
club-footed ghoul come near me.
I am not yet born, console me.
I fear that the human race may with tall walls wall me,
with strong drugs dope me, with wise lies lure me,
on black racks rack me, in blood-baths roll me.
I am not yet born; provide me
With water to dandle me, grass to grow for me, trees to talk
to me, sky to sing to me, birds and a white light
in the back of my mind to guide me.
I am not yet born; forgive me
For the sins that in me the world shall commit, my words
when they speak to me, my thoughts when they think me,
my treason engendered by traitors beyond me,
my life when they murder by means of my
hands, my death when they live me.
I am not yet born; rehearse me
In the parts I must play and the cues I must take when
old men lecture me, bureaucrats hector me, mountains
frown at me, lovers laugh at me, the white
waves call me to folly and the desert calls
me to doom and the beggar refuses
my gift and my children curse me.
I am not yet born; O hear me,
Let not the man who is beast or who thinks he is God
come near me.
I am not yet born; O fill me
With strength against those who would freeze my
humanity, would dragoon me into a lethal automaton,
would make me a cog in a machine, a thing with
one face, a thing, and against all those
who would dissipate my entirety, would
blow me like thistledown hither and
thither or hither and thither
like water held in the
hands would spill me.
Let them not make me a stone and let them not spill me.
Otherwise kill me.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015454
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.06.2024
автор: Зоя Бідило