Коли зустрілись ми в Чан'ані,
Ішов він Шляхом Забуття,
Мене назвав „Заблудлим сянем”
Й дав золотий юань на пам'ять.
Лежить він прахом під сосною.
Я ж п'ю вино за той юань,
І плачу - згадую про нього.
[i] Переклад англійською Тоні Барнстоун і Чоу Пін
Хо Чі-чанг HE ZHIZHANG (Ho Chih-chang) (659-744) - один з групи „Чотирьох поетів з Янцзи”. Був політиком і поетом. Пішов з політики у віці вісімдесяти п'яти років, щоб стати даоським відлюдником. Великий друг Лі Бо, якого називав "вигнаним (заблудлим) сянем". Належав до товариства „Восьми сяней Винної чаші" („Вісім винних сяней”).
У даосів є два рівні сянів: Небесний сянь і Земний сянь. Аналога поняттю „сянь” в нашій культурі немає, тому перекладають сянь як святий або безсмертний, звертаючи увагу на складову частину ієрогліфа „людина гір”, де гори – сакральне місце перебування сянів. Категорія сянь означає не безсмертя, а інше буття з принципово відмінними психосоматичними якостями, швидше енергетичними, ніж матеріальними.[/i]
[b]Li Po Ho Chih-chang[/b]
When we met the first time at Ch’ang-an
He called me the ‘Lost Immortal’.
Then he loved the Way of Forgetting.
Now under the pine-trees he is dust.
His golden keepsake bought us wine.
Remembering, the tears run down my cheeks
[i] Translated by Tony Barnstone and Chou Ping
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015343
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.06.2024
автор: Зоя Бідило