Лукавості дволика суть,
Попри усі її принади,
Себе проявить.... Не збагнуть,
Як може вабити, що зрадить.
Облудність - ницості сльота,
Натури, що іржа сточила.
І вже не перестане та
Удаване співати мило.
Нещирості пусте зерно
Породжує лише оману,
Що як не тішить, все одно,
Ніколи правдою не стане.
Порожнє тане у імлі,
Не пам'ятається із часом.
Сліди нікчемні і малі
Лишають неправдиві фрази.
Медоточива марнота
Для розуму завжди ошука.
І проглядає чорнота,
І чуються фальшиві звуки...
Закінч. 5 червня 2024 року.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015333
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.06.2024
автор: Юлія Щербатюк В’южен