Ніби після дощу
Вмите сонце на блюдечку неба…
Я тебе відпущу,
Бо від тебе – нічого не треба.
Не зловити цю мить,
Де світило проміння купає…
Вже душа не болить…
А крізь пальці – вода витікає.
У потоці стрімкім
Не впіймати промінчиків долі.
У човні нетривкім
Не цвістиме кохання в неволі.
Сіло сонце за край,
Розкидало довкруг перламутри…
Що ж, пробач, і прощай…
Я сьогодні спокійна і мудра.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015311
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.06.2024
автор: Ірина Лівобережна