Ллє безпорадно по тілу,
Б'є так нещадно в вікно.
Як ще душа не зомліла?
Сиплеться день, наче скло.
Дощ без упину періщить,
Ріками в прірву тече.
Вітер поривами свище.
Як же у серці пече!
Як розриває до болю
Горе у світі...щемить...
Чи нарікати на долю?
Боже, як серце тремтить!
Ріками вниз і дощами
Хай омиваються дні.
Всі, хто живі, будьте з нами,
З нами, на рідній землі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015276
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.06.2024
автор: Ася Тес