ГУМОР: ПРОЗОЗУЛИ МЕНІ, МОЯ ЗИГЗИЧЕНЬКО…

У  посадці  зрання  гуляв  я  -  
Під  деревом  павша  зозуля,  
Клякнувши,  в  неї  питаюся:
-Скільки  пуйлу  ще  зосталося?  
А  на  додачу  -  і  клятій  раші,  
І  тещі  моїй  -  кацапці  Глаші?  
А  сли  ти  і  за  верховну  в  Раді  банду
Прокуєш  -  то  згопаю  тобі  сарабанду...  
Чого  ж  ти  мовчиш,  зигзиченько?  
Чому  не  зозулиш,  моя  пташечко?  
Невже  ждуть  мене  втішні  новиноньки?  
Які,  мов  єлей  будуть  для    душеньки!!!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015188
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.06.2024
автор: О. Хвечір.