Мені наснився дивний сон:
у нас по хаті ходить слон.
По всіх кімнатах тупотить
і довгим хоботом трубить.
Туп-туп-туп-туп!!! Ту-ру-ру-рум!!!
Аж розбудив мене цей шум!
Прокинувся, дивлюся –
а то сестричка Люся.
– Ей, Люсько, тихо! Тихо!
Я думав – ти слониха.
– Я гралася тихесенько,
я киценька малесенька.
Тихенько ходять кішки,
щоб не почули мишки.
– А що ж гриміло на весь дім?
– Гримів, напевно, в небі грім…
– А хто скакав і тупотів?
– То, мабуть, дощик шелестів…
– Я чітко чув – упав стілець!
– Та то повіяв вітерець…
– Над вухом хто дуднів мені?!
– Хропів ти, Васю, уві сні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015086
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2024
автор: Світлана Себастіані