Я хочу вівчарку, щоб стрибала мені на плечі,
Щоб чекала з роботи, як чекають тільки пси,
Я хочу прості зрозумілі речі,
А ще - грози, дуже хочу грози,
Яка б змила бруд, що мій довіку,
Яким я дихаю, який в мені,
Епізоди, яким не те що ліку,
Які переповнюють взагалі:
Відірвані пальці, порізана шкіра,
Хрести, борги, зламані черепи,
Палата, облізла і дуже сіра,
Могили, ножі, стовпи...
Я хочу вівчарку, щоб мати для кого бути,
Щоб просто любила і щоб чекала,
Щоб чути її і щоб нею бути почутим,
Щоб мати, вона щоб мала...
Я хочу вівчарку, щоб бути для неї людиною,
Щоб просто стрибала мені на плечі...
Кажуть, тварина також є твоєю дитиною...
Я хочу прості зрозумілі речі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014864
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.06.2024
автор: Аарон Краст