Чотири дні по заду мені залишити
щоб моє серце знов почало жити
Щоб моє серце забуло про тебе
і на душі стало, стало як в небі
Чотири дні при втраті самі найващі
і кажуть що потім буде по краще
Но вже пройшло більше двох років як в мене
в грудині є серце не живе і не мертве
Забуду про тебе, не про дитину
для неї завжди буде Родина
Для неї завжди є в душі моїй місто
поки життя моє буде тут битись
Тренуйте хоч трохи мою в Вами кицю
Надіюсь всім гарно без мене лишитись
Надіюсь і в мене колись стане краще
Життя без кохання мабуть це най ваще
І внуки на мене будуть так схожі
і ваші облича тоді заморозить)
Не буде ні коли зв'язка як зі мною ,
но це вибір твій, мій бути з тобою
І хоч і пишу я з комом у горлі
я все-таки став як при бурі тополя
я вирву із серця пазурі гною
все буде пучком)) я буду собою.
Прощай моя добра та гарна дружина
хоч я і досі в прощання не вірю
повір не бажав я погане ні коли
я відчипляюсь, лечу до свободи!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014775
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2024
автор: Андрій Листопад