Вчора почалася моя антизима
Моя особиста історія полону і звільнення
Антипопіл злітатиме в антинебеса
Поки ми гратимемо в польові чи настільні...
Поки нас читатиме античас
Поки він нас записуватиме на платівки
На чорних доріжках ми втрачатимемо мову
Поки над нами проноситимуть ся автівки
Мій антипопіл від непрочитаних антикниг
Твоя незворушна антика і піт на обличчі
Це моя остання спроба не повіритм в нас
Ти мій останній на антиземлі - антиприбічник...
Ми антигерої в книзі про антимир...
На сторінках на яких війна стає антологією...
Не забувай мене куди б не привела тебе антидорога
Ні того що не сталося ні мої думки про антиутопію...
Незворушність ворогів краще ніж солодкість друзів
В моєму антижитті давно не було таких довершених актів
Моє останнє антикохання як парадокс
Бо я давно не вірю ні в що без префікса - анти..
Моя особиста антипосмста - вірші і сни
Може віднайдене на руйнуватиме спокій
Я чи анти- я вже не дійме тебе до дна
Тому що антитрагедія якраз і прихована в Сонці...
2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014657
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.06.2024
автор: Мілена Христич