*****
Час мина. Мина й війна
Та, що точиться у нас.
Кожен з нас прекрасно зна,
Що мине її теж час,
Що вона свій стріне край
В нашім любому краю.
Буде мир, в якому край
Весь наш, наче у раю,
Житиме уже весь вік.
Більш не буде бо війни
В нашому краю повік.
Всі ми – доньки та сини
України-неньки. В нас
Всіх вона лише одна.
Прийде і до неї час
Мирний, як мине війна,
Як її ми доведем
До кінця уже навік.
Нині ми її ведем
Вже не місяць і не рік
Проти ворогів, які
Вторглися в наш рідний край.
Так, часи ці вкрай важкі,
Та настане все ж їм край.
В цьому певні ми усі.
І тоді до нас прийде́
Мир у всій своїй красі,
Що уже невпинно йде.
Ми зустрінемо його
Й житимемо лиш у нім
Протягом життя всього
У коханім, дорогім,
Рідному, своїм краю
Так, немов на небесах,
У Господньому раю,
Дійсно, а не у думках.
Євген Ковальчук, 14. 01. 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014575
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.06.2024
автор: Євген Ковальчук