*****
Вставаймо та порвімо
Кайдани ці недолі!
Порвімо та ідімо
До світлої лиш долі!
Недолі не корімось
Повік, а проти неї
Із сил усіх борімось,
Щоб так, немов лілеї,
В нас доля процвітала
Красива та щаслива
І всім нам дарувала
Частинку цьо́го дива,
Що кожен з нас бажає
Побачити, відчути
Й, мов в морі, що безкрає,
Душею потонути.
Борімось! І поборим
Недолю ми із вами.
Коли ж лише говорим,
То будемо віками
З недолею лихою
Ми важко горювати.
Невже, невже такою
Ми хочем долю мати?
Звичайно, ні. Тож встаньмо
І проти злої долі
Стіною тою станьмо,
З якою більш ніколи
Вона не пробереться
До нас усіх із вами,
Коли умить минеться,
Піде́. А ми віками,
Завжди всі будем жити
Красиво та щасливо,
А не лише тужити
В душі нетерпеливо.
Євген Ковальчук, 13. 01. 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014504
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2024
автор: Євген Ковальчук