[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=jF5PS2nj2lQ[/youtube]
Як довго ми чекаємо чогось,
То зависоку ставимо ціну.
Радіємо тому, як удалось,
І накінець, ми можемо зітхнуть.
Отримали ми те, що так хотіли,
Повільно вже йому спада ціна.
А з часом ми дозріли й зрозуміли:
Не варто перейматися дарма.
Забули вже про подарунок долі,
Увага уже зовсім не така.
Не грає у житті якоїсь ролі,
Надія, що ще треба так слабка.
Хіба забув, що все колись зникає,
Не плач, коли скінчилося усе.
Душа до всього все ж звикає,
Всміхнись тому, що більше не прийде
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014401
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.05.2024
автор: Н-А-Д-І-Я