Спочатку як воша,
А потім як карлик,
Лиш зрідка над плесом зустрінеться равлик,
Де в тиші німій між піщаних кілець
Ховає неспокій в кущах горобець…
Притулиш щоку до холодного кварцю.
Сльозу подаруєш священному старцю.
А далі лиш стогін і тиха скорбота
Між давніх богів і богинь ехолоту.
Нічого не зробиш у дощ з дієслів -
Спочатку як хаща, а потім як хлів…
p.s
фото з інтернету
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014377
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.05.2024
автор: bloodredthorn