Спрагла земля напилася водиці

Червневий  день  прийшов  до  нас  з  дощами.
Стукоче  дощик  в  шибку  ,  виграє...
А  під  вечір  веселка  над  полями,
Дугою  ,аж  до  горизонту  дістає.

Убралось  небо  в  колір  веселковий,
Така  краса  ,  що  очі  аж  сліпить!
Край  рідний  ,  милий  ,  барвінковий!
Прекрасна  ,  світла  і  чарівна  мить!

Спрагла  земля  напилася  водиці,
Ожило  все:  поля,  гаї  ,  луги.
Рясний  був  дощ  ,  пролилось,    як  з  криниці  .
Все  зеленіє  й  пахне  навкруги!

Отави  ,  мов  зелені  оксамити,
Біля  річки  стелять  килими,  
А  незабудки  ,  дощиком  умиті,
Блакитно  ,  наче  небо  розцвіли.

А  поміж  них  йдуть  на    спацер  лелеки,
І  крила  розправляють  раз  у  раз.
На  небі  місяць  вирина  здалека,
І  тихий  вечір  вже  чарує  нас!









І



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014345
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.05.2024
автор: Калинонька