У краплинні тенета дощів
Потрапляють чуттєві бутони.
Якось тяжко мені на душі –
Відчуваю занепад і втому.
Між світами крізьки́й рубікон,
Що стоїть на заваді єднання.
Часом пам'ять бере у полон
Й виникають незручні питання,
Риторичність яких полягла
У прогалинах і порожнинах
Під прошарком уявного скла
Холодна́вого ніби крижина...
Свіжоскошеною травою
Пахне ца́ринка у косовицю.
Я лишу тебе під вербою,
Нісенітна моя таємнице!
28.05.2024
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014240
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2024
автор: Олена Студникова