Ми дерлись на небо…

*      *      *

                   Людмилці  моїй
                   присвячується  з  любов’ю



Ми  дерлись  на  небо
очі  густосиніють
                   не  від  значень
від  висот  збачень
           не  від  земного  сну
взяв  тебе  за  жінку  земну  —
зробив  майже  небесну
якщо  скелі  і  дертись  —
якщо  чесно!
                             і  як  закусуєш  губи
                                                   і  є  нам  скеля
якщо  любов  —  основа  шлюбу
                     якщо  шлюб  —  твердь  —
                                               тверді  небесної  —
якщо  це  чесно!
що  ми  радість  безсмертя  пʼєм  —
бо  що  п’яні  гуки!  —
бо  я  дав  тобі  руку
і  Христос  в  серце  —  Руку
це  Христос  є
               і  Марія  святкує!
й  всі  святі  —
         і  це  в  книгах  є!
і  ми  також  воскреснем  —
бо  ми  чесно!


Христос  в  тілі  воскреслий
класика  —  неубивна
класика  не  збезчестиш
слово  безсмертне  воскресне
а  все  воскресне  —
якщо  чесно!!


Ми  ж  дерлись  на  небо
художність  є  піднебесна
занесем  й  принесемо  небесну
художність  не  розбити
людство  і  художність  —
якщо  чесно!


18.05.2024,  зайшло  на  свято  жінок-мироносиць  (!)
Київ  —  
третій  вибір  Богородиці,  
другий  Єрусалим
 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014156
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2024
автор: Шевчук Ігор Степанович