Чомусь вагання думи роз'ятрило

ВАГАННЯ

Чомусь  вагання  думи  роз'ятрило,
я  вимагаю  сил  надмірних  вкрай.
Тобі  в  едемі  не  потрібні  крила,
ти  на  землі  вбачаєш  справжній  рай.

Тобі  непритаманне  марнотратство  –  
цінуєш  хліб,  життя,  в  нім  бачиш  сенс.
Відвертість,  мудрість  і  душі  багатство
в  тобі  люблю  й  ціную  над  усе.

Старі  фрагменти  днів  не  залатаю,
вони  лишилися  в  твоїй  весні.
Пора  мені.  Я  в  тишу  відлітаю,
лечу  у  спомини  щасливих  днів.

Душа  від  несподіванки  здригнеться,  
якщо  синичка  сяде  на  плече.
Ти  не  бентежся,  скоро  це  минеться,
полуда  зникне  із  твоїх  очей…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014155
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2024
автор: на манжетах вишиванки