Терплячка мутує у лютого звіра
І здобич вчорашня стає хижаком.
Колишнє кохання вбиває зневіра,
Що страчує щирість на пласі слідком.
Мутація в серці знекровлює вчинки,
На місці джерел вже куйовдиться пил.
Змінився порядок до відчаю чинний,
Немов злу отруту з горнятка відпив.
Кричать хромосоми, спотворені болем,
Мутує свідомість у світ без прикрас.
Стає надто сильним зурочення кволе,
Вкидаючи душу в набридливий транс.
«Людина, чи ні?», щось химерне питає,
«Латентне створіння, агов, відгукнись!»
Мутація в серці, думки понад краєм,
З небесної прірви все падають вниз.
20:30, 01.01.2021 рік.
Зображення: https://photo.99px.ru
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014107
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.05.2024
автор: yusey