Де ж ти, онучку….

 І  що  ж,  то  за  роси,
Важкі  і  криваві,
 Й  лягли,  із  трав  коси,
Притислі,  зів’ялі.

Вдалі  ́,  враз  гриміло,
Та  ні  ,то  ж  не  грози,
Знов  серце  тремтіло,
Бабусині  сльози,

Втомилися  очі,
Дивилася  в  темінь
Він  ліг    серед  ночі,
Могутній,  як  кремінь.

Чи  сон,  то  наснився,
Вмить  сльози  гарячі,
Чом  там,  опинився?
Немає  удачі.

Бахмут  недалеко,
Чи  впав,  чи  в  полоні?
Чи  зможе  лелека,  
Вертатись  додому…

26.05.2024р

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014099
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.05.2024
автор: Ніна Незламна