якби ж ту душу біль не шматував
якби ж те серце з чорним не мішали
частіше говорили
обіймали
не обіцяли купи зірочок
а просто так за просто так кохали
то певно б і броня пішла б сама
десь на горищі мовчки б заховалась
і не стояла вік як вартова
очікуючи но́вого удару
у квітах та мереживі панчох
тоненька
невагома
і холодна
вона була б готова до висот
до сходження на трон
престол
на подвиг
вона була б святою все життя
ніколи і нікому
і нізащо
вона була б твоя - і до кінця
якби ти міг тримати її вдачу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014091
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.05.2024
автор: Лана Краска