Заходимо в літо…

Заходимо  в  літо  прийдешнє
з  нескорою  дій  на  плечі,
де  орки  нагострюють  клешні
супроти  князівських  мечів!

Заходимо  з  люттю  густою,
що  страшно  буває  й  самим,
коли  за  надтугою  бою
з'являються  вервиці  стигм!

О,  бійся  нас,  вороже,  бійся!!!
Обсипані  межі  вогнем!
Замовлене  сіллю  обійстя,
де  смертю  тебе  пом'янем!

Де  істини  сходять  супроти
своїх  і  чужих  холуїв!
І  медом  наповнюють  соти
освячені  Богом  рої!

Здолати  не  можна  безсмертних!
Праотче  розпалює  ґніт!
Заходимо  в  літо  уперто,
щоб  орків  зігнати  в  Аїд!

22.05.24  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014072
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.05.2024
автор: Леся Геник