Залишу в пеклі вічні муки

Не  витрачаю  марно  час
І  личить  кожна  мені  справа,
Вогонь  у  серденьку  не  згас,
Життя  сторінка  ця  цікава.  

Тринадцять  вікон  маю  я,
Крізь  них  на  гори  споглядаю,
За  ними  мрія  десь  моя,
Певно  летить  до  мене  з  раю.  

Летять  і  дні  мого  життя,
А  я  зачинена  у  хаті...
О,  Веснонько,  твоє  дитя,
Також  було  колись  крилате.  

Колись  впаду  в  обійми  їй,
Залишу  в  пеклі  вічні  муки.
А  зараз  з  брудом  веду  бій,
До  нього  тягну  свої  руки.  

Аж  раптом  брови  ранок  звів,
Блакить  небесна  вже  сіріє...
Сумний  у  пташки  в  клітці  спів
Чи  ллють  дощі,  чи  сонце  гріє.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014006
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2024
автор: Grace