Півонії, підв’язані снопами
Вітрець чіпає, ох і баламут!
Не спить село. По холодку сапали.
Зі сходом сонця – на городах тут.
Ізвечора розсаду поливали…
Капуста щось не підіймає вух.
Чорно́зему дощу було замало.
Тож посуха. Горох - і той пожух.
Когут наш переспівує «сусіда» –
Хрипить упертюх, майже голос зник.
Але красунчик... Ніде правди діти:
Такий один господар на курник.
Бочки́ редиска вигріла червоні.
Прорвали моркву, згодом – буряки.
Світанок серед пахощів півоній
Дбайливий, гожий, теплий і близький.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013995
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2024
автор: Білоозерянська Чайка