* * *
О, трояндові очі, дивлюся я в вас,
В одкровення любові, достоту;
Я читаю відверті ці ваші слова,
Сумнівів тож немає й на йоту.
Що весна не міраж, а є істини сплеск,
В ній повинні були ми купатись,
Самі радісні бути учасники п’єс,
Сонцю й кожному дню усміхатись.
Боже, чому ж це стільки припон на шляху –
Водевіль бути мав, стала драма?
Перед очі із написом вибір валун…
Чом над Людством докірлива карма?
О трояндові очі, із Совісті в вас…
В’ячеслав Шикалович
25.05.2024р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013991
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2024
автор: Променистий менестрель