Всі ніжні теплі почуття
розтануть як і мить буття,
розтануть як останній сніг,
що на землі спочити ліг...
І все,що так в душі тріпоче,
мине,як наші довгі ночі,
усе замерзне,ніби крига,
відлунням відгукнеться стиха...
На серці буде слід кривавий,
забудуться пісень октави,
що довго так писали ми,
сховавшись в ліжку від зими.
Й годинник на стіні помре,
коли,узявшись за старе,
ми переглянемося нишком,
й зима нас знов знайде у ліжку.
Усе спочатку:німа печаль...
Вікно відкриє неба даль...
І вітер понесе листи,
що не змогли тебе знайти.
Всі почуття десь зникнуть враз,
як спогад радощів й образ...
Розтануть як останній сніг,
що на землі спочити ліг...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=101386
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.11.2008
автор: Lorna