Не питайте у мене про смак,
на дівчат і жінок типажі.
В написанні про це я мастак,
що у храмах тріщать вітражі.
Кучеряві, короткі чи довгі,
прямі, або зовсім без них.
Мені байдуже з кожного боку,
лиш би спахал в душі не стих.
Європейки, або мулатки,
азітатки, чи інші раси.
Колір шкіри проблем не має,
коли очі блищать, мов прикраси.
Низенька, або висока,
струнка, або навпаки.
Неважливо, бо ріст - ознака,
вага - змінна через роки.
Білявка,руда,брюнетка,
розфарбована в дивний колір.
Поняття краси - суб‘єктивне,
бо стандарти - сумнівний зговір.
Все відносно та нестабільно,
нема сенсу спішить за модою.
Всі смаки в голові добровільно,
грим змивається навіть водою.
Мого смаку вам не зрозуміти,
нестандартний, і я дивак.
Але сенсу краси не подіти,
в цьому слові є безліч ознак.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013791
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.05.2024
автор: Zak_Marko