[b]Я[/b]к хочеться, щоб забуяв садок,
[b]М[/b]аніжно, дарувавши аромати,
[b]Р[/b]осою вранці доторкнувсь квіток
[b]І[/b] заспокоїв ніжно, мовби мати.
[b]Ю[/b]рливо навіть, підхопивши квіт,
[b]Щ[/b]ораз мені наспівував мотиви,
[b]О[/b], миле сяйво неповторних літ,
[b]Б[/b]лагаю я спокійної години.
[b]Р[/b]адіючи бажаю знов пройти,
[b]О[/b]бійми дарувати і взлетіти,
[b]З[/b]ціляючи душевністю думки,
[b]К[/b]раєчком вік чарівнністю зоріти.
[b]В[/b]еселкою засяяти ураз,
[b]І[/b] вмить забути все, що наболіло,
[b]Т[/b]равневий світ - це буде мирний час,
[b]Н[/b]адія і любов охопить тіло.
[b]У[/b] спокої знайду оте святе,
[b]Л[/b]истаючи моменти заповіту,
[b]А[/b] знаю, перемога ще прийде!
[b]В[/b]сміхаючися запахами квіту.
[b]Е[/b]легія із радістю, як сон
[b]С[/b]олодкими окрилить почуттями,
[b]Н[/b]а серці знову затишку полон,
[b]А[/b] це той світ, якого ми чекали.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013676
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.05.2024
автор: Наталі Косенко - Пурик