***
Ріка нас дочекалася. Чи ми
нарешті опинились поруч неї?
Немов шпаки з покірними крильми,
що подолали шлях від Піренеїв.
Хрущі у надвечір'ї, комарі…
А сонце з головою тоне в плесі!
Сидіти б тут до першої зорі,
приземленим сюжетом поетесі.
Умиротворення у течії,
у плавній траєкторії качиній.
Побудьмо каплю. Просто відпочинь,
коли четвертий вимір хтось прочинить.
Гуркоче раптом канонади грім!
За протилежним берегом, лісами..
Як чутно ворога!.. Та суть не в тім.
А в тому, як надовго це із нами?!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013632
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2024
автор: Надія Позняк