Сьогодні, на ранковім Богослужінні, я поминала свою маму. Минає уже сорок днів, як моя матуся, залишивши усі земні клопоти, відійшла у вічність.
Мама була доброю, роботящою, порядною людиною, завжди відкрита душею назустріч іншим людям, з теплою, приємною усмішкою на лиці. Закохана в життя, мама була життєрадісною людиною, любила танці, а ще, маючи дзвінкий та сильний голос, вона любила співати, любила гостину, та завжди радо, і, у своїй господі, приймала гостей. І лилась тоді за столом душевна пісня, і, здавалось, що тій пісні ставало замало у кімнаті місця, і пісня виривалася назовні, та, підхоплена вітром, злітала увись...
А нині світла душа моєї матусі скоро сама порине на Небеса, на сповідь до Господа.
Спочивай з миром, рідненька!
19.05.24
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013592
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2024
автор: Валентина Ланевич