Кохання це метелики,
натягнута струна.
Блокують розум вершники,
а в серці глибина
затягує у вир тебе,
в полон своїх видінь,
в тумані цьому так гребе
немає вже прозрінь...
Це божевілля розуму,
захоплення, обман,
стихійний розлад подуму
червоних злих троянд.
Але коли кохаєш ти,
це молодість "в'юнів"...
І надає безмежість крил,
метеликам твоїм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013542
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2024
автор: Lumen74