[color="#ff0000"][b]ДО ДНЯ МУЗЕЮ І ТИМ ІРИНАМ, ЯКІ СВЯТКУЮТЬ ДЕНЬ АНГЕЛА[/b]
(за Юліанським календарем)
[/color]
[i]У Стародавньому Шумері було поняття [color="#ff0000"][b]"Сім по Сім"[/b] [/color]- або [b][color="#ff0000"]"Іміна́бі"[/color][/b] божественне уособлення Плеяди
[/i]
Сім 'ме́нтів щастя,
сім коротких літ –
і ти, як тополиний пух, пропаща…
Лелечі гнізда, чуєте, я ваша! –
від хатніх мальв і листоносних віт,
я теж лелечо мислю о політ!
Нас сім по сім – лелече “імінабі”…
Моя сім’я. Мій захисток. Мій табір.
Моя Плеядо в зоряних верхах.
Моя Пречиста Матір в постолах
і у сорочці – білому по білім,
і у вінку з блаватів, перецвілім –
семивідлунне марево, авжеж,
лелечо стрінеш – клично проведеш,
і я тобі пташино теж озвуся:
я з Ірію, я – Іра, я – Іруся,
мене допіру призвано сюди
з Небесних Надр до чорної води –
оце твоє з е м н е, твоє м и н у щ е –
дающе гострий зір, як ніж, дающе
тобі глибинну парость почуття –
це с м а к ж и т т я, незвичний смак життя
на мент,
на перелітний, ниспосланий,
бо ти – жива,
ти – Ле́лечка,
ти – Дана,
в тобі дзьобате зріє лелеча…
Горить свіча. Горить твоя свіча
у всесвіті, така ж як ти,єдина…
Ти – божа тінь,
вінець творінь,
л ю д и н а –
тобі підвладно гори перейти…
Допоки прах землі тебе не зловить,
Допоки у душі і серці повідь –
Гори, свічо! Лелеченько, лети…
(Зі збірки "Семивідлуння". - Львів"Каменяр",2008)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013517
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.05.2024
автор: Сіроманка