Так, як гаснуть зорі,
Згасне ця війна.
Так, як тонуть в морі
Хвилі, і вона
Втоне, та навіки,
Бо настане мир,
Що, неначе ріки,
Наче їхній вир,
Буде протікати
В нашому краю.
Жити-поживати,
Наче у раю,
Будемо ми з вами
Разом з ним весь вік,
А не лиш часами,
В той чи інший рік.
Мир нас буде гріти,
Наче сонце. Ми
Будемо радіти.
Щасними людьми
З ним ми жити будем,
А війну навік
Цюю позабудем,
Щоб уже повік
Не було. Мов квіти,
Буде мир цвісти.
Будемо радіти
Він, вона, я, ти,
Живучи у ньому,
В рідному краю,
Мов у неземному,
Божому раю,
Доки буде битись
Серденько у нас,
Доки буде литись
Наш життєвий час.
Євген Ковальчук, 11. 01. 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013504
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.05.2024
автор: Євген Ковальчук