ДЕ РОЗКВІТЛА ВИШНЯ

Сміх  розсипався  навколо,  засвітивсь,  де  вишня.
Це  сміялась  дівчинонька,  що  до  мене  вийшла.
А  сміється  вона  завжди  весело  та  дзвінко.
Розцвіте  від  того  сміху  й  яблунева  гілка.

Вийде  місяць  ясночолий  зорі  розсипати,
буду  свою  дівчиноньку  ніжно  цілувати.
Любі  серденьку  дівчини  зорянії  ночі,
а  мені  -  біленьке  личко,  її  карі  очі.

Ясні  зорі  для  нас  будуть  сяять  аж  до  ранку.
Збере  срібло-сміх  у  росах  сонце  на  світанку.
Попрошу,  щоб  завтра  знову  дівчинонька  вийшла
у  садочок  зелененький,  де  розквітла  вишня.

Сміх  розсипався  навколо,  засвітивсь,  де  вишня.
Це  сміялась  дівчинонька,  що  до  мене  вийшла.
Заяснів  він  по  всіх  вітах,  в  травах  залишився,
в  моїм  доброму  серденьку  радістю  розлився.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013496
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.05.2024
автор: Надія Башинська