* * *
Ти прогаяв свій останній шанс,
оступився і закрив до раю шлях.
Не спіши, нехай твоя душа
ним насолодиться хоч здаля.
Нерішучість в серці розбудив,
втім, розлук я більше не боюсь.
Сам сказав, що справишся один,
тож судити чесних не берусь.
Спрага неба, прагнення до зір
не дає сердечного тепла.
А любов на відстані, повір,
вже не схрестить руки, ні тіла.
Не зустріне разом грішний світ,
але, нам безмірно повезло,
душі пам'ятають щастя слід,
від сердечних слів живе тепло.
Для образ є тисячі причин,
їх уперто пам’ять береже.
А найкращий із усіх мужчин,
нині не близький мені уже.
Я коханою в чужих рядках
відчуватиму душі політ…
Сильна жінка, а така слабка,
бо торкнулась павутина літ.
Ми на відстані серцебиття
душами відчули подих втрат.
Знаю, там немає вороття,
де любов лиш витяг із цитат.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013487
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.05.2024
автор: на манжетах вишиванки