в зеркале –
камень лица
рассыпается в пыль
бог повис
на мочке хрупкой
вот-вот сорвётся
и полетит
в сливное отверстие раковины
каменной пылью
зеркало пустеет
раковина покрывается пылью
от рассыпанного лица
раковина становится
лицом
разбить бы раковину
серую от пыли
но она железная
в отличие от
любого
с богом
в ухе
от любого
с кровью
из ушей
09.05.2024
(Перевод с украинского)
Оригинал
у дзеркалі –
камінь лиця
розсипається в пил
бог повис
на мочці крихкій
от-от зірветься
і полетить
у зливний отвір раковини
кам’яним пилом
засипаної
дзеркало порожніє
раковина вкривається пилом
розсипаного обличчя
раковина стає
обличчям
розбити б раковину
сіру від пилу
але залізна
на відміну від
будь-кого
з богом
у вуху
від будь-кого
з кров’ю
із вух
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013374
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 17.05.2024
автор: Станислав Бельский