Минає час рожевих квітів
Минає невпинно як ріка життєва
Кожної секунди відлітає рожева пелюстка
У невловимий вирій з невидимих дерев
Падають рожеві пелюстки
В безвість тонкі й ніжні
З тонких гілок, на них наче на струнах
Стріли зіграють дні роки й тижні
Крутяться стрілки плаче золоте січення
Рожевим вітром навіває сум чи натхнення
Ніхто не порахував рожевий час
Ніхто не порахував - хоч і втратив - нас ..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013234
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2024
автор: Мілена Христич