Радониця.

Тихо  свічки  палають  в  ці  дні,    
Молитви  поминальні  звучать.
Ми  згадаєм  хто  жив  на  землі,
Бо  над  ними  берези  шумлять.

Ми  подяку  приносим  тобі,
Цілий  рід,  що  розтанув  в  віках.
Свята  паска  на  чорній  плиті
І  цукерки  в  дитячих  руках.

Цвинтар  ніби  гранітом  блищить,  
Є  забуті  могилки  з  христом.
Так  чекали  про  спомин  в  цю  мить,  
Але  все  заросло  бур’яном.

Панахида  у  храмі  луна,  
Про  спасіння  і  вічне  життя.
Що  для  тебе  хвилина  одна?
Це  подяка  і  віра  в  Творця.

14.05.24р.  Олександр  Степан.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013165
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2024
автор: Степан Олександр